Освітня програма 2024-2025 н.р.

Дата: 16.09.2024 20:43

Кількість переглядів: 26

СХВАЛЕНО

Педагогічною радою

Нижньосиньовецького ліцею

Тереблеченської сільської ради

Чернівецького району Чернівецької області

Протокол № 1 від 29.08.2024р.

                             Освітня програма

 Нижньосиньовецького ліцею

 Тереблеченської сільської ради Чернівецького району

Чернівецької області

на 2024/2025

Освітня програма Нижньосиньовецького ліцею на 2024/2025 навчальний рік розроблена на виконання:

 Законів України :

«Про освіту»,

«Про повну загальну середню освіту»;

«Про внесення змін до деяких законів України в сфері освіти щодо врегулювання окремих питань освітньої діяльності в умовах воєнного стану» (№7325 від 28.04.2022), «Про забезпечення функціонування української мови як державної» та інших;

Указу Президента України від 16 березня 2022 року № 143 «Про загальнонаціональну хвилину мовчання за загиблими внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України»;

постанови Кабінету Міністрів України від 24 червня 2022 року №711 «Про початок навчального року під час дії правового режиму воєнного стану в Україні»;

розпорядження Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2016 р. № 988- р «Про схвалення Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року»;

Санітарного регламенту для закладів загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 25.09.2020 №2205, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2020 р. за №1111/35394;

Державних стандартів повної загальної середньої освіти:

на рівні початкової освіти (в 1 – 4 класах) – Державного стандарту початкової освіти (затвердженого Постановою КМУ від 21 лютого 2018 року № 87);

на рівні базової середньої освіти: в 5-7 кл. – за Типовою освітньою програмою розробленою  відповідно до Державного стандарту базової середньої освіти затвердженої накаом МОН від 19.02.2021 № 235 (в редакції наказу МОНУ від 09.08.2024 № 1120)

в 8 – 9 класах – Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти (затвердженого Постановою КМУ від 23 листопада 2011 року №1392);

на рівні  середньої освіти (в 10 – 11/12 класах) – Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти (затвердженого Постановою КМУ від 23 листопада 2011 року №1392)середньої освіти».

         Освітній процес у ліцеї проводиться за державними програмами з використанням інструктивно-методичних рекомендацій  Міністерства освіти і науки України щодо вивчення шкільних дисциплін у новому  2024/2025 навчальному році.

     В Нижньосиньовецькому ліцеї в 11-ти класах навчаються 118 учнів.

    Відповідно до статті Закону України «Про загальну середню освіту» 2024/2025 навчальний рік розпочинається 2 вересня і закінчується 30 травня.

 Навчальні заняття організовуються за семестровою системою у такі терміни (орієнтовно):

• І семестр – з 01 вересня по 20 грудня 2024 року;
• ІІ семестр – з 05 січня по 30 травня 2025 року.

      Трівалість канікул протягом року плануємо 30 календарних днів(п.4 ст.10 Закону України «Про повну загальну середню освіту»).

 Терміни канікул –  (орієнтовно):

• • Осінні –   28.10.2024 - 03.11.2024 року;
  • Зимові –  23.12.2024 – 05.01. 2025 року ;
  • Весняні – 24.03.2025 -  30.03. 2025 року.

    Освітній процес плануємо здійснювати  за змішаною формою, що поєднує очний і дистанційний режими. Форма організації освітнього процесу може змінюватися впродовж навчального року в залежності від безпекової ситуації .

      На початку 2024/2025 навчального року плануємо виявити рівень опанування учнями навчального матеріалу, яким вони оволодівали в умовах воєнного часу, визначити необхідність організації традиційного повторення вивченого матеріалу за минулий рік, запровадити «коригуюче навчання».

Школа працює за п’ятиденним навчальним тижнем відповідно до Закону України “Про загальну середню освіту”.

      У 2024/2025 навчальному році пріоритетними є такі напрями освітньої діяльності:

• продовження   реформи   загальної   середньої   освіти  відповідно  до Концепції «Нова українська школа» та нового   Державного  стандарту базової середньої освіти (далі – Державний стандарт);
•  посилення національно-патріотичного виховання, формування громадянської позиції; просвіта з питань особистої безпеки;
• організація навчальної діяльності здобувачів освіти та способів побудови зворотного зв’язку в умовах очної, дистанційної, змішаної форм навчання;
• психологічні аспекти організації освітнього процесу в умовах воєнного/післявоєнного стану.

Освітня програма школи покликана на впровадження таких методів навчання, що базуються на партнерстві, участі, активному навчанні, врахуванні актуальних потреб і рівня розвитку, наближеності до реального життя дітей і підлітків.

Важливим для реалізації концептуальних положень розвитку школи є модернізація змісту освіти, забезпечення національного виховання, розвитку і соціалізації дітей та молоді, інформатизація освіти, посилення кадрового забезпечення, оптимізація системи методичної роботи також вдосконалення організаційних форм співпраці з батьками, державними установами й громадськими організаціями; оптимізація управлінської діяльності; матеріально-технічне та фінансове забезпечення сучасного розвитку закладу. Шляхами реалізації цих напрямів є комплекс заходів, який складається з:

• відповідних управлінських дій, спрямованих на забезпечення економічних і соціальних гарантій професійної самореалізації педагогічних працівників,
• забезпечення сприятливих та комфортних умов організаційно-педагогічної та методичної роботи; 
• створення й підтримка атмосфери спільної відповідальності за результати освітньої діяльності з боку всіх учасників освітнього процесу; 
• сприяння формуванню системи психолого-педагогічної служби;
• підвищенню компетентності педагогічних працівників;
• забезпечення функціонування шкільного сайту;

Головним завданням школи є підготовка учнів до самостійного життя, в якому вони мають вирішувати реальні завдання в непростих умовах сьогодення. Ступінь самовизначення і самореалізації особистості випускника безпосередньо залежить від рівня його інтелектуального, морального і творчого розвитку: не просто оволодіти сумою знань різних наук, а й їхньою цілісною системою, яка відображає єдину наукову картину світу. Сьогодні випускник школи – людина самодостатня, адаптована до життя, з великим потенціалом саморозвитку та самореалізації.

                                                                                                                                                                                                          Освітня програма

Нижньосиньовецького ліцею

Тереблеченської сільської ради Чернівецького району

Чернівецької області

на 2024/2025 н.р.

1-4 класи ( НУШ)

           Початкова освіта – це перший рівень повної загальної середньої освіти, який відповідає першому рівню Національної рамки кваліфікацій.

Метою початкової освіти є всебічний розвиток дитини, її талантів, здібностей, компетентностей та наскрізних умінь відповідно до вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей і потреб, формування цінностей та розвиток самостійності, творчості, допитливості, що забезпечують її готовність до життя в демократичному й інформаційному суспільстві, продовження навчання в основній школі.

Освітню програму загальної середньої освіти І ступеня Нижньосиньовецького ліцею розроблено  на виконання:

1. Законів України «Про освіту», «Про загальну середню освіту».

2. Постанов Кабінету Міністрів України:

- від 21.02.2018р. № 87 «Про затвердження Державного стандарту початкової освіти»;

- від 13.09.2017р. № 684 «Про затвердження Порядку ведення обліку дітей шкільного віку та учнів» ;

3. Типової освітньої програми, розробленої під керівництвом О.Я. Савченко, затвердженої рішенням Колегії Міністерства освіти і науки України протокол № 2/2-2 від 22.02.2018; наказ МОН за № 268 від 21.03.18р.,

У програмі визначено вимоги до конкретних очікуваних результатів навчання; коротко вказано відповідний зміст кожного навчального предмета чи інтегрованого курсу.

Програму побудовано із врахуванням таких принципів:

-      дитиноцентрованості і природовідповідності;

-      узгодження цілей, змісту і очікуваних результатів навчання;

-      науковості, доступності і практичної спрямованості змісту;

-      наступності і перспективності навчання;

-      взаємозв’язаного формування ключових і предметних компетентностей;

-      логічної послідовності і достатності засвоєння учнями предметних компетентностей;

-      можливостей реалізації змісту освіти через предмети або інтегровані курси;

-      творчого використання вчителем програми залежно від умов навчання;

-      адаптації до індивідуальних особливостей, інтелектуальних і фізичних можливостей, потреб та інтересів дітей.

Освітня програма початкової освіти окреслює рекомендовані підходи до планування й організації єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом початкової освіти.

Освітня програма визначає:

• загальний обсяг навчального навантаження та очікувані результати навчання здобувачів освіти, подані в рамках освітніх галузей;
• перелік та пропонований зміст освітніх галузей, укладений за змістовими лініями;
• орієнтовну тривалість і можливі взаємозв’язки освітніх галузей, предметів, дисциплін тощо, зокрема їхньої інтеграції, а також логічної послідовності їхнього вивчення;
• рекомендовані форми організації освітнього процесу та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти;
• вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за цією програмою.

                                  СКЛАДОВА ОСВІТНЬОЇ ПРОГРАМИ

ЗАГАЛЬНИЙ ОБСЯГ НАВЧАЛЬНОГО НАВАНТАЖЕННЯ

Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 1 класу – 23 години на тиждень (805 годин/навч.рік); 2 класу  – 25 годин на тиждень (875 годин/навч.рік ); 3 клас – 26 годин на тиждень (910 годин/навч.рік); 4 клас – 26 годин на тиждень (910 годин/навч.рік). Навчальні плани зорієнтовані на роботу початкової школи за 5-денним навчальним тижнем. Повноцінність початкової освіти реалізується як інваріантної, так і варіативної складових.

Освітню програму укладено за сімома основними освітніми галузями.

 Мовно-літературна (румунська мова і літературне читання,українська мова і літературне читання, французька мова, англійська мова)

Математична (математика)

Громадянська та історична, природнича, соціальна та здоров’язбережувальна («Я досліджую світ»)  

Мистецька ( музичне мистецтво і образотворче мистецтво)

Технологічна(трудове навчання

Інформатична

Фізкультурна (фізична культура).

Збереження здоров’я дітей належить до головних завдань школи. Тому формування навичок здорового способу життя та безпечної поведінки здійснюється не лише в рамках предметів "Фізична культура" та "Основи здоров'я", а інтегрується у змісті всіх предметів інваріантної та варіативної складових навчальних планів. Змістове наповнення предмета «Фізична культура» формується з варіативних модулів відповідно до статево-вікових особливостей учнів, їх інтересів, матеріально-технічної бази, кадрового забезпечення.

Гранична наповнюваність класів встановлена відповідно до Закону України "Про загальну середню освіту".

ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ НАВЧАННЯ (КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ) ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ, ВИЗНАЧЕНИХ ВІДПОВІДНИМ ДЕРЖАВНИМ СТАНДАРТОМ ЗАГАЛЬНОЇ ПОЧАТКОВОЇ ОСВІТИ

Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель у рамках кожної освітньої галузі.

Освітня  програма (1-4 кл.) має потенціал для формування у здобувачів таких ключових компетентностей:

1) вільне володіння державною мовою, що передбачає уміння усно і письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати факти, а також любов до читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та культурного самовираження, готовність вживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях;

2) здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами, що передбачає активне використання рідної мови в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади, можливість розуміти прості висловлювання іноземною мовою, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, оволодіння навичками міжкультурного спілкування;

3) математична компетентність, що передбачає виявлення простих математичних залежностей в навколишньому світі, моделювання процесів та ситуацій із застосуванням математичних відношень та вимірювань, усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини;

4) компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, що передбачають формування допитливості, прагнення шукати і пропонувати нові ідеї, самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати, формулювати припущення і робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження та дослідження;

5) інноваційність, що передбачає відкритість до нових ідей, ініціювання змін у близькому середовищі (клас, школа, громада тощо), формування знань, умінь, ставлень, що є основою компетентнісного підходу, забезпечують подальшу здатність успішно навчатися, провадити професійну діяльність, відчувати себе частиною спільноти і брати участь у справах громади;

6) екологічна компетентність, що передбачає усвідомлення основи екологічного природокористування, дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадного використання природних ресурсів, розуміючи важливість збереження природи для сталого розвитку суспільства;

7) інформаційно-комунікаційна компетентність, що передбачає  опанування основою цифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатність безпечного та етичного використання засобів інформаційно-комунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях;

8) навчання впродовж життя, що передбачає опанування уміннями і навичками, необхідними для подальшого навчання, організацію власного навчального середовища, отримання нової інформації з метою застосування її для оцінювання навчальних потреб, визначення власних навчальних цілей та способів їх досягнення, навчання працювати самостійно і в групі;

9) громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, усвідомленням рівних прав і можливостей, що передбачають співпрацю з іншими особами для досягнення спільної мети, активність в житті класу і школи, повагу до прав інших осіб, уміння діяти в конфліктних ситуаціях, пов’язаних з різними проявами дискримінації, цінувати культурне розмаїття різних народів та ідентифікацію себе як громадянина України, дбайливе ставлення до власного здоров’я і збереження здоров’я інших людей, дотримання здорового способу життя;

10) культурна компетентність, що передбачає залучення до різних видів мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв) шляхом розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираження особистості;

11) підприємливість та фінансова грамотність, що передбачають  ініціативність, готовність брати відповідальність за власні рішення, вміння організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних цінностей ефективної співпраці, готовність до втілення в життя ініційованих ідей, прийняття власних рішень;

та наскрізних умінь: читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, творчість, ініціативність, здатність логічно обґрунтовувати позицію, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв'язувати проблеми, співпрацювати з іншими особами.

Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване на формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях.

Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості перевіряти його на практиці й встановлювати причинно-наслідкові зв’язки. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.

ВИМОГИ ДО ОСІБ, ЯКІ МОЖУТЬ РОЗПОЧИНАТИ НАВЧАННЯ ЗА ПРОГРАМОЮ

Навчання у початковій школі розпочинається з шести років (відповідно до Закону України «Про освіту»).

Навчальні досягнення учнів у 1-2 класах підлягають вербальному, формувальному оцінюванню, у 3-4 класах підлягають формувальному та підсумковому (тематичному і завершальному) оцінюванню.

Формувальне оцінювання має на меті: підтримати навчальний розвиток дітей; вибудовувати індивідуальну траекторію їхнього розвитку; діагностувати досягнення на кожному з етапів процесу навчання; вчасно виявляти проблеми й запобігати їх нашаруванню; аналізувати хід реалізації навчальної програми й ухвалювати рішення щодо корегування програми і методів навчання відповідно до індивідуальних потреб дитини;мотивувати прагнення здобути максимально можливі результати;виховувати ціннісні якості особистості, бажання навчатися, не боятися помилок, переконання у власних можливостях і здібностях.

Підсумкове оцінювання передбачає зіставлення навчальних досягнень здобувачів з конкретними очікуваними результатами навчання, визначеними освітньою програмою.

Здобувачі початкової освіти проходять державну підсумкову атестацію.

З метою неперервного відстеження результатів початкової освіти, їх прогнозування та коригування можуть проводитися моніторингові дослідження навчальних досягнень на національному, обласному, районному, шкільному рівнях, а також на рівні окремих класів. Аналіз результатів моніторингу дає можливість відстежувати стан реалізації цілей початкової освіти та вчасно приймати необхідні педагогічні рішення.

ПЕРЕЛІК, ЗМІСТ, ТРИВАЛІСТЬ І ВЗАЄМОЗВ'ЯЗОК ОСВІТНІХ ГАЛУЗЕЙ, ЛОГІЧНА ПОСЛІДОВНІСТЬ ЇХ ВИВЧЕННЯ

Освітні галузі 1 -4 кл. НУШ:

Мовно-літературна

Математична

Громадянська та історична, природнича, соціальна та здоров’язбережувальна

Мистецька

Технологічна                               

Інформатична

Фізкультурна

Мовно-літературна освітня галузь (українська мова і літературне читання, іноземна  мова)

У початковому курсі мовно-літературної освіти виділено такі змістові лінії: «Взаємодіємо усно», «Читаємо», «Взаємодіємо письмово», «Досліджуємо медіа», «Досліджуємо мовні явища».

На прохання батьків учні 3-ого класу  вивчають англійську мову.

Математична галузь(математика)

Реалізація мети і завдань початкового курсуматематики здійснюється за такими змістовими лініями: «Числа, дії з числами. Величини», «Геометричні фігури», «Вирази, рівності, нерівності», «Робота з даними», «Математичні задачі і дослідження».

Громадянська та історична, соціальна та здоров'язбережувальна, природнича освітні галузі («Я досліджую світ»)   реалізовується окремими предметами або в інтегрованому курсі за різними видами інтеграції (тематична, процесуальна, міжгалузева; в межах однієї галузі; на інтегрованих уроках, під час тематичних днів, в процесі проектної діяльності) за активного використання міжпредметних зв’язків, організації різних форм взаємодії учнів. Для розв'язання учнями практичних завдань у життєвих ситуаціях залучаються навчальні результати з інших освітніх галузей.

Тематичну основу курсу «Я досліджую світ» складають змістові лінії, які визначені Державним стандартом початкової освіти і охоплюють складники названих вище галузей в їх інтегрованій суті, а саме:

«Людина»(пізнання себе, своїх можливостей; здорова і безпечна поведінка);

«Людина серед людей»(стандарти поведінки в сім'ї, в суспільстві; моральні норми; навички співжиття і співпраці);

«Людина в суспільстві» (громадянські права та обов'язки як члена суспільства. Пізнання свого краю, історії, символів держави. Внесок українців у світові досягнення);

«Людина і світ» (толерантне ставлення до різноманітності світу людей, культур, звичаїв);

«Людина і природа»(пізнання природи; взаємозв'язок об'єктів і явищ природи; рукотворний світ людини; відповідальна діяльність людини у природі; роль природничих знань і технологій у житті людини; залежність між діяльністю людини і станом довкілля).

Інформатична освітня галузь (інформатика)  реалізується з 2-го класу та ставить за метурізнобічний розвиток особистості дитини та її світоглядних орієнтацій, формування інформатичної й інших ключових компетентностей, необхідних їй для життя та продовження навчання.

За результатами формування предметної компетентності випускники початкової школи  використовують початкові знання вміння та навички для:

• доступу до інформації (знання де шукати і як отримувати інформацію);
• опрацювання інформації;
• перетворення інформації із однієї форми в іншу;
• створення інформаційних моделей;
• оцінки інформації за її властивостями.

Технологічна освітня галузь (дизайн і технології) ставить за мету розвиток особистості дитини засобами предметно-перетворювальної діяльності, формування ключових та предметної проектно-технологічної компетентностей, необхідних для розв’язання життєвих проблем у взаємодії з іншими, культурного й національного самовираження.

Реалізація мети і завдань навчального предмета здійснюється за такими змістовими лініями: «Інформаційно-комунікаційне середовище», «Середовище проектування», «Середовище техніки і технологій», «Середовище соціалізації».

Мистецька освітня галузь (мистецтво або музичне мистецтво, образотворче мистецтво)ставить за мету всебічний художньо-естетичний розвиток особистості дитини, освоєння нею культурних цінностей у процесі пізнання мистецтва; плекання пошани до вітчизняної та зарубіжної мистецької спадщини; формування ключових, мистецьких предметних та міжпредметних компетентностей, необхідних для художньо-творчого самовираження в особистому та суспільному житті.

Реалізація поставленої мети здійснюється за змістовими лініями: «художньо-творча діяльність», «сприймання та інтерпретація мистецтва», «комунікація через мистецтво», які окреслюють одну з моделей досягнення загальних цілей освітньої галузі та розкривають основну місію загальної мистецької освіти.

Мистецька освітня галузь реалізується через предмети вивчення за окремими видами мистецтва:  музичне мистецтво  та образотворче мистецтво.

Фізкультурна освітня галузь  (фізична культура) ставить за мету всебічний фізичний розвиток особистості учня засобами фізкультурної та ігрової діяльності, формування в молодших школярів ключових фізкультурних компетентностей, ціннісного ставлення до фізичної культури, спорту, фізкультурно-оздоровчих занять та виховання фізично загартованих і патріотично налаштованих громадян України.

Зазначена мета реалізується за такими змістовими лініями: «Рухова діяльність», «Ігрова та змагальна діяльність».

Враховуючи інтегрований характер компетентності, у процесі реалізації Типової освітньої програми використовуєм внутрішньопредметні і міжпредметні зв’язки, які сприяють цілісності результатів початкової освіти та переносу умінь у нові ситуації.

Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у відповідних навчальних програмах.

Додаткова година навчального плану для  1-4 класів використовується на виконання програми з рідної мови.

ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ

У 1-4 класах очікувані результати навчання, окреслені в межах кожної галузі, досяжні, якщо використовувати інтерактивні форми і методи навчання:

• дослідницькі,
• інформаційні,
• мистецькі проекти,
• сюжетно-рольові ігри,
• інсценізації,
• моделювання,
• ситуаційні вправи,
• екскурсії,
• дитяче волонтерство тощо.

• різні типи уроку,
• екскурсії,
• віртуальні подорожі,
• спектаклі,
• квести, які вчитель організує у межах уроку або в позаурочний час.

Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.

Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.

ОПИС ТА ІНСТРУМЕНТИ СИСТЕМИ ВНУТРІШНЬОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ  ОСВІТИ

Система внутрішнього забезпечення якості складається з наступних компонентів:

• кадрове забезпечення освітньої діяльності;
• навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності;
• матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності;
• якість проведення навчальних занять;
• моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей).

Завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти:

• оновлення методичної бази освітньої діяльності;
• контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення;
• моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу освіти;
• створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників.

Освітня програма початкової освіти передбачає досягнення учнями результатів навчання (компетентностей), визначених Державним стандартом.

Реалізація освітньої програми початкової освіти забезпечує формування ключових компетентностей, необхідних кожній сучасній людині для її успішної життєдіяльності, а саме:

• здатність спілкуватися державною та іноземною мовами, висловлювати і захищати власні погляди;
• досліджувати ситуації і виокремлювати проблеми, які можна розв’язувати із застосуванням математичних методів;
• усвідомлювати розмаїття природи, взаємозв’язків її об’єктів та явищ, пояснювати роль природничих наук і техніки в житті людини;
• готовності використовувати інформаційно-комунікаційні технології у своїй діяльності, здатності до соціальної комунікації й активності;
• усвідомлювати почуття власної гідності, діяльності з урахуванням власних прав і свобод, поваги до прав і гідності інших осіб, протидію дискримінації та нерівному ставленню до особистості;
• володіти навичками підприємницької діяльності, загальнокультурної й екологічної грамотності, готовності до здорового способу життя.

А також  всебічний розвиток дитини, її талантів, здібностей, компетентностей та наскрізних умінь відповідно до вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей і потреб, формування цінностей та розвиток самостійності, творчості, допитливості, що забезпечують її готовність до життя в демократичному й інформаційному суспільстві, продовження навчання в основній школі.

                                                                                                                  Додаток 1

Навчальний план

Нижньосиньовецького ліцею Тереблеченської сільської ради

Чернівецького району Чернівецької області на 2023/2024н.р.

                                           1-4 класи (НУШ)

 (за Типовою освітньою програмою,розробленою під керівництвом Савченко О.Я. , затвердженою наказом МОН України від 12.08.2022 р. № 743-22)

Додаток  2

Перелік навчальних програм

для учнів 1-4 класів

(затверджені наказом МОН від 29.05.2015 № 584)

ОСВІТНЯ ПРОГРАМА

Нижньосиньовецького ліцеюТереблеченської сільської ради

Чернівецького району Чернівецької області

на 2024-2025 навчальний рік

 (базова середня освіта)

5-7 класи (НУШ)

                                                         8-9 класи

Освітня програма Нижньосиньовецького ліцею для базової середньої освіти розроблена згідно Закону України «Про освіту» від 05.09.2017 № 2145-VIII, Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392 , наказу МОН України від 20.04.2018 № 405 «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня» та наказу МОН України від 09.08.2024 № 1120 «Про внесення змін до типової освітньої програми для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти».

Освітня програма базової середньої освіти окреслює рекомендовані підходи до планування й організації закладом освіти єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти.

              З 2022/2023 навчального року почалось поетапне  впровадження                          Державного стандарту базової середньої освіти (далі – Державний стандарт),  відповідно у 2024-2025 н.р. учні 5-7 кл. навчаються за новою моделлю  навчання.

Навчальний план дає цілісне уявлення про зміст і структуру другого рівня освіти, встановлює погодинне співвідношення між окремими предметами за роками навчання, визначає гранично допустиме тижневе навантаження учнів (Додаток 1, сторінка 44-47 та Додаток 2 сторінка 30). Навчальні плани основної школи передбачають реалізацію освітніх галузей Базового навчального плану Державного стандарту через окремі предмети. Вони охоплюють інваріантну складову (передбачені обраним варіантом навчального плану Типової освітньої програми), сформовану на державному рівні та варіативну складову.

Навчальний план  складений відповідно  наказу МОН України від 09.08.2024 №1120 (5 -7 кл.) та від 20.04.2018 № 405, таблиця 2 (8-9 кл.).

В 5 класі 6,5 годин навчального навантаження для перерозподілу між освітніми компонентами розподілені таким чином:

 На виконання програми з:

      - української літератури ( 0,5 год.)

      - інтегрованого курсу з природничої освітньої галузі ««Пізнаємо природу»(0,5 год.)

      - образотворчого мистецтва (0,5 год.)

      - музичного мистецтва (0,5 год.)

      - математики ( 1 год.)

      - технологій (1 год.)

Соціальна і здоровязбережувальна освітня галузь у 5 кл.реалізується через інтегрований курс «Здоровя,безпеката добробут».

За вибором учнів та батьків запроваджені міжгалузеві інтегровані курси: - «Основи християнської етики» (1 год.)

       - «Безпековий практикум»(0,5 год.).

       - «STEM» (1 год.)

В 6 класі 8,5 годин навчального навантаження для перерозподілу між освітніми компонентами розподілені таким чином:

 На виконання програми з:

      - української літератури ( 0,5 год.)

      - інтегрованого курсу з природничої освітньої галузі ««Пізнаємо природу»(1 год.)

      - історії (1 год.)

      -географії (1 год.)

      - образотворчого мистецтва (0,5 год.)

      - музичного мистецтва (0,5 год.)

      - математики ( 1 год.)

      - технологій(1 год.)

Соціальна і здоровязбережувальна освітня галузь у 5 кл.реалізується через інтегрований курс «Здоровя,безпеката добробут».

 За вибором учнів та батьків запроваджені міжгалузеві інтегровані курси:

- «Основи християнської етики» (1 год.)

- «Безпековий практикум»(1 год.)

В 7 класі 5,5 годин навчального навантаження для перерозподілу між освітніми компонентами розподілені таким чином:

 На виконання програми з

      - історії (1 год.)

      - образотворчого мистецтва (0,5 год.)

      - музичного мистецтва (0,5 год.)

     - алгебри (0,5 год.)

     - геометрії (0,5 год.)

Соціальна і здоровязбережувальна освітня галузь у 5 кл.реалізується через інтегрований курс «Здоровя,безпеката добробут».

 За вибором учнів та батьків запроваджені міжгалузеві інтегровані курси:

- «Основи християнської етики» (1 год.)

- «Безпековий практикум»(0,5 год.)

-  «STEM».

У 8 та 9-ому класі  2 години з варіатиної частини дані на:

               - курс за вибором  «Основи християнської етики»;

               - міжгалузевий інтегрований курс «STEM».

Збереження здоров’я дітей належить до головних завдань школи. Тому формування навичок здорового способу життя та безпечної поведінки здійснюється не лише в рамках предметів "Фізична культура" та " Здоровя,безпека та добробут ", а інтегрується у змісті всіх предметів інваріантної та варіативної складових навчальних планів.

Змістове наповнення предмета «Фізична культура»  формуємо самостійно з варіативних модулів відповідно до статево-вікових особливостей учнів, їх інтересів, матеріально-технічної бази школи.

Гранична наповнюваність класів та тривалість уроків встановлена відповідно до Закону України "Про загальну середню освіту".

Очікувані результати навчання здобувачів освіти. Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів.

Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване наформування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях. Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загальнопредметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів; їх необхідно враховувати при формуванні шкільного середовища. Наскрізні лінії є соціально значимими надпредметними темами, які допомагають формуванню 

в учнів уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях.

Навчання за наскрізними лініями реалізується насамперед через:

організацію навчального середовища — зміст та цілі наскрізних темвраховуються при формуванні духовного, соціального і фізичного середовища навчання;

окремі предмети — виходячи із наскрізних тем при вивченні предмета проводяться відповідні трактовки, приклади і методи навчання, реалізуються надпредметні, міжкласові та загальношкільні проекти. Роль окремих предметів при навчанні за наскрізними темами різна і залежить від цілей і змісту окремого предмета та від того, наскільки тісно той чи інший предметний цикл пов’язаний із конкретною наскрізною темою;

предмети за вибором;

роботу в проектах;

позакласну навчальну роботу і роботу гуртка.

Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості створювати умови для самостійного виведення нового знання, перевірці його на практиці і встановлення причинно-наслідкових зв’язків шляхом створення проблемних ситуацій, організації спостережень, дослідів та інших видів діяльності. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.

Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти.Базова середня освіта здобувається після здобуття початкової освіти. Діти, які здобули початкову освіту на 1 вересня поточного навчального року  розпочинають здобуття базової середньої освіти цього ж навчального року.

Перелік освітніх галузей. Навчальну програму укладено за такими освітніми галузями:

Мови і літератури (українська мова, українська література, іноземна мова, румунська мова, інтегрований курс «Література» (румунська та зарубіжна література).

Суспільствознавство (історія України, всесвітня історія, основи правознавства).

Мистецтво (музичне мистецтво, образотворче мистецтво, мистецтво).

Математика (математика, алгебра, геометрія).

Природознавство (природознавство, біологія, географія, фізика, хімія).

Технології (трудове навчання, інформатика).

Здоров’я і фізична культура (основи здоров’я, фізична культура).

Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у відповідних навчальних програмах.

Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку:

формування компетентностей; розвитку компетентностей; перевірки та оцінювання досягнення компетентностей; корекції основних компетентностей;

комбінований урок, уроки-семінари, конференції, інтерактивні уроки, інтегровані уроки, відео-уроки тощо.

Також формами організації освітнього процесу є екскурсії, віртуальні подорожі, форуми.

З метою засвоєння нового матеріалу та розвитку компетентностей крім уроку проводяться навчально-практичні заняття, які також виконують функцію перевірки та  оцінювання досягнення компетентностей

Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.

Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.

Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти. Система внутрішнього забезпечення якості складається з наступних компонентів:

кадрове забезпечення освітньої діяльності;

навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності;

матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності;

якість проведення навчальних занять;

моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей).

Завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти:

оновлення методичної бази освітньої діяльності;

контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення;

створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників.

На основі освітньої програми складено навчальний план, що конкретизує організацію освітнього процесу.

                                                                                           Додаток 2

Робочий навчальний план

Нижньосиньовецького ліцею Тереблеченської сільської ради

Чернівецького району Чернівецької області на 2024/2025н.р.

для 8– 9-х класів з румунською мовою навчання ,

(за Типовою освітньою програмою закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня затвердженою наказом Міністерства освіти і науки України від  20.04.2018 № 405,таб.2)

Додаток 3                  

Перелік навчальних програм

для учнів закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня

(затверджені наказами МОН від 07.06.2017 № 804 та від 23.10.2017 № 1407)

ОСВІТНЯ ПРОГРАМА

Нижньосиньовецького ліцею  Тереблеченської сільської ради

Чернівецького району Чернівецької області

на 2024-2025 навчальний рік

10-11 класи

Освітня програма середньої освіти розроблена на виконання Закону України «Про освіту» та постанови Кабінету Міністрів України від 14 січня 2004 року № 24 «Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти» та наказу МОН України від 20.04.2018 № 408 «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня».

Освітня програма окреслює рекомендовані підходи до планування й організації закладом освіти єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти.

Загальний обсяг навчального навантаження та орієнтовна тривалість і можливі взаємозв’язки освітніх галузей, предметів, дисциплін.

Загальний обсяг навчального навантаження учнів в 10-11-х класах складає – 1368 годин/навчальний рік. Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальному плані (додаток 1).

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14 січня 2004 року  № 24 "Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти" години фізичної культури не враховуються при визначенні гранично допустимого навантаження учнів.

     З  метою покращення вивчення окремих предметів для підготовки до НМТ у 10 та 11 класах години варіативної складової спрямовані на вивчення: української мови , історії України та математики.

   За вибором учнів та батьків у  2024-2025 н.р. продовжується суспільно-гуманітарний профіль - напрямок  «Українська філологія».

    Сьогодні завдання загальної середньої освіти –  виховання громадянина - патріота своєї Батьківщини, готового до подальшої освіти і трудової діяльності, з політичними і світоглядними переконаннями. Військово-патріотичне виховання покликане забезпечити морально-політичну і практичну підготовку щодо виконання обов'язку - військової служби у Збройних Силах України, захисту незалежної Батьківщини. Первинною ланкою в структурі військово-патріотичного виховання учнівської молоді є урок. З цією метою та на прохання учнів 10 та 11 класів з варіативної частини виділено на вивчення предмету «Захист України»  години на виконання прграми( 10 кл.- 2 год.; 11 кл.- 2,5 год.)

Очікувані результати навчання здобувачів освіти. Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів.

Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх окремих предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване наформування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях. Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загальнопредметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів; їх необхідно враховувати при формуванні шкільного середовища. Наскрізні лінії є соціально значимими надпредметними темами, які допомагають формуванню в учнів уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях.

Навчання за наскрізними лініями реалізується насамперед через:

організацію навчального середовища — зміст та цілі наскрізних тем враховуються при формуванні духовного, соціального і фізичного середовища навчання;

окремі предмети — виходячи із наскрізних тем при вивченні предмета проводяться відповідні трактовки, приклади і методи навчання, реалізуються надпредметні, міжкласові та загальношкільні проекти. Роль окремих предметів при навчанні за наскрізними темами різна і залежить від цілей і змісту окремого предмета та від того, наскільки тісно той чи інший предметний цикл пов’язаний із конкретною наскрізною темою;

предмети за вибором;

роботу в проектах;

позакласну навчальну роботу і роботу гуртків.

Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості створювати умови для самостійного виведення нового знання, перевірці його на практиці і встановлення причинно-наслідкових зв’язків шляхом створення проблемних ситуацій, організації спостережень, дослідів та інших видів діяльності. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.

Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття  середньої освіти.

Середня освіта здобувається після здобуття базової середньої освіти. Діти, які здобули базову середню освіту та успішно склали державну підсумкову атестацію на 1 вересня поточного навчального року розпочинають здобуття  середньої освіти цього ж навчального року.

Перелік освітніх галузей. Типову освітню програму укладено за такими освітніми галузями:

Мови і літератури (українська мова, українська література, іноземна мова, румунська мова, інтегрований курс «Література» (румунська та зарубіжна література).

Суспільствознавство (історія України, всесвітня історія, основи правознавства).

Естетична культура (художня культура).

Математика (алгебра, геометрія).

Природознавство ( біологія, географія, фізика, астрономія, екологія, хімія).

Технології (інформатика, креслення)      

Здоров’я і фізична культура (захист Вітчизни, фізична культура).

Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у відповідних навчальнихпрограмах.

Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку:

формування компетентностей; розвитку компетентностей; перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей; корекції основних компетентностей;

комбінований урок, уроки-семінари, конференції, інтерактивні уроки, інтегровані уроки, відео-уроки тощо.

Також формами організації освітнього процесу є екскурсії, віртуальні подорожі, форуми, спектаклі, брифінги, квести.

З метою засвоєння нового матеріалу та розвитку компетентностей крім уроку проводяться навчально-практичні заняття, які також виконують функцію перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей.

Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.

Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.

Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти. Система внутрішнього забезпечення якості складається з наступних компонентів:

кадрове забезпечення освітньої діяльності;

навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності;

матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності;

якість проведення навчальних занять;

моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей).

Завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти:

оновлення методичної бази освітньої діяльності;

контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення;

моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу освіти;

створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників.

На основі освітньої програми складено навчальний план, що конкретизує організацію освітнього процесу.

                                                                                                                                             ДОДАТОК 1

Робочий навчальний план

Нижньосиньовецького ліцею Тереблеченської сільської ради

Чернівецького району Чернівецької області на 2024/2025 н.р.

для 5-7 кл. з румунською мовою навчання

(за Типовою освітньою програмою розробленою  відповідно до Державного стандарту базової середньої освіти затвердженої накаом МОН від 19.02.2021 № 235 (в редакції наказу МОНУ від 09.08.2024 № 1120)

« повернутися