Профілактика конфліктності
Більшу частину свого життя дитина проводить у школі. Тут вона не лише здобуває основи знань, а й спілкується та взаємодіє з однокласниками і вчителями. І одним з основних чинників, що впливають на ставлення до навчання, є психологічна атмосфера у класі та школі. Якщо дитина відчуває увагу до себе з боку вчителів, зацікавленість до своїх успіхів, доброзичливість, то з радістю іде до школи приділяє навчанню багато уваги, що позначається на результатах навчальної діяльності. В іншому випадку у дитини формується байдуже, а й іноді й негативне ставлення до школи.
Взаєморозуміння й відкритість – основа рівноправних, безконфліктних стосунків.
Конфлікти супроводжуються непорозумінням, образами, зруйнованими взаєминами, стресами та ін. А особливо прикро те, що конфлікти виникають найчастіше через дрібниці, через наше невміння спілкуватися, небажання зважати на потреби інших людей. Конфлікти у школі не сприяють успішному навчально – виховному процесу. І чим менше конфліктів, тим краще розуміють одне одного учні та вчителі, тим теплішими й довірливішими є їхні стосунки. Тому перш ніж говорити про правила уникнення і виходу з конфліктної ситуації, варто зясувати погляди людини на її місце і роль у навколишньому середовище. У межах навчально- виховного процесу предметом посиленої уваги залишаються поведінкові конфлікти:
- невиконання домашнього завдання;
- порушення дисципліни;
- неготовність виправити власну помилку;
- емоційно – особисте зіткнення педагога і вихованця.
Інакше кажучи, у сучасній школі конфлікти стали звичайною справою. Сама структура побудови сучасної масової школи за принципом супідрядності і протиставлення ( тобто « вчитель – учень», « старший – молодший», «сильний – слабкий», « встигаючий – не встигаючий») стимулює дитячу конфліктність. Крім того, учні «несуть» у школу у трансформованому вигляді всі соціальні суперечності нашого суспільства, які в свою чергу породжують жорстокість, хамство, озлобленість у групових та міжособистісних стосунках школярів. Тому у конфліктній ситуації треба по можливості дотримуватися наступних правил:
Шість кроків виходу із конфліктної ситуації:
Крок 1. « Опануй себе» Дихай глибоко, полічи до десяти.
Крок 2. « Заспокой опонента» Я не хочу сваритися через це. Запропонуй обговорити ситуацію.
Крок 3. Активно слухай. Дивись йому в очі і кажи « Так», « Я розумію.» Не перебивай.
Крок 4. Поводься гідно, упевнено.Розкажи, що ти думаєш і відчуваєш. Стій прямо, і говори спокійно.
Крок 5. Висловлюй повагу. Поважай гідність опонента. Не намагайся критикувати й перевиховувати його. Обговорюй проблему, а не людину.
Крок 6. Розв’язуй проблему. Запропонуй змінити позицію « Я проти тебе» на позицію « Ми разом проти проблеми» Запропонуй свій варіант рішення проблеми. Запитай опонента, які він має пропозиції. Оберіть те, що вам підходить. Домовтеся виконувати це рішення певний час, а потім повернутися до розмови і з ясувати, чи ви ним задоволені.
Для виявлення найтиповіших конфліктних ситуацій, а найголовніше – роз’в язання цих ситуацій важливим є співпраця класного керівника, психолога, батьків та учнів. За будь якого варіанта розвитку конфлікту завданням педагога буде перетворити протидію сторін на взаємодію.
Для ефективного навчально-виховного процесу важливим є формування та підтримання сприятливого психологічного клімату в навчальному закладі. Він впливає на внутрішнє життя ліцею, соціальне та психологічне самопочуття учасників навчального процесу та ефективність їх взаємодії між собою. Навчальне середовище передбачає існування безлічі відмінностей між учнями, які тут навчаються, оскільки кожен із нас унікальний у своєму баченні світу, виявах емоцій, поведінці. Тому зіткнення протилежних думок і поглядів – просто неминуче. В навчальному процесі можуть виникати конфлікти у системі «учень – учень».
Саме тому в Нижньосиньовецькому ліцеї було проведено тренінги з учнями на тему: « Як попередити і розвязати конфлікти», « Конфлікти. Шляхи вирішення конфліктів». Учні прийняли активну участь, в кінці тренінгу учні отримали рекомендації.
